Головні події

...
Кандидат в мери Первомайска Володимир Вовк.

Моя сім'я - це найтепліше місце у всьому всесвіті, найбільше моє надбання! Не кожен тиждень у нас гостює мати, і це чудовий привід покуштувати її смачного борщу. Зібрати всю сім'ю разом за столом - погомоніти, пожартувати та згадати тих, хто назавжди в серці! Дуже хочу, щоб хоч одна з моїх доньок залишилась поряд із нами, в рідному Первомайську, бо і сам люблю це місто, і не бачу сенсу звідси від'їжджати.Найкращий спосіб почути думку містянина, це дати йому в руку маркер та білу стіну. Дякую всім, за яскравий та швидкий зворотній зв'язок. Маємо прекрасну програму для роботи! Дуже цікаво, та все це ми бачимо нажаль давно і почули, що ви це підтверджуєте! Сьогодні знаємо як може бути по іншому! Та бажаю щоб скоріше ваші емоційні думки, мрії і бажання, що ви залишили на дошці, збулися.

2020-09-24 13:08:50
...
Какие тайны скрывает Лазурное озеро возле Первомайска.

В этом решила разобраться журналистка издания "Преступности НЕТ",Александра Ющишена-Вязникова. В моей ленте новостей,пишет журналист, много фото, сделанных на фоне лазурного озера, расположенного между Первомайском и Мигией. Некоторые издания уже окрестили этот водоем новой туристической локацией Николаевщины. И добавили, что причиной появления этого озера стало затопление карьера, в котором ранее добывали каолин (белую глину). В какой-то момент, после просмотра очередного фотоотчета, мне стало любопытно, как люди вот так беспрепятственно попадают в карьер? И если он наполнен водой, то получается, что там прекращена выработка? Кто вообще там занимался добычей глины? Были ли на то необходимые разрешения и т.п.? Первым источником информации, к которому решила обратиться стала Кадастровая карта Украины. Там удалось узнать, что часть карьера лежит на земельном участке Первомайского района и не находится ни в чьей собственности, и ни в чьей аренде. Остальная же часть карьера расположена на двух участках, которые принадлежат компании “Пласт”. Их целевое назначение - ведение сельскохозяйственной деятельности. Могут ли на землях сельхозназначения добывать ископаемые? Большой вопрос.Следующий шаг поиска информации - узнать, были ли необходимые разрешения на добычу глины? Сведения о том, что компания “Пласт” может добывать каолин удалось найти на ресурсе ГНПП ”Геоинформ Украины”. Оказалось, что эта фирма действительно получила разрешения на разработку еще в 2007 году. При этом, до того момента, как “Пласт” взялся за эти работы, карьера там не было. Они все начинали с нуля. Единственное, что немного смутило, так это несоответствие границ координат, указанных в разрешении, с теми, где в действительности, судя по снимкам со спутника, решили оборудовать карьер. Немного севернее тех точек широты и долготы, которые указаны в разрешении на разработку недр, на кадастровой карте указан участок земли, находящейся в госсобственности и арендованный все тем же “Пластом”. Назначение этого участка - размещение вспомогательных сооружений и строений для тех, кто пользуется недрами, в частности, Вербивским месторождением каолина.На этом моменте мне стало интересно, а сколько того каолина там вообще было на момент того, как компания “Пласт” решила его добывать? Информацию удалось найти на все том же портале о ресурсах. Вот что там пишется: “Разом - 3055,1 тис. т. Термін експлуатації кар'єру 29,8 років. Розробка родовища економічно доцільна: термін окупності капітальних витрат становить 5,1 року, рівень рентабельності до виробничих фондів - 32,1%”.Конечно же любопытно, а сколько было вложено в это месторождение? Кем? Кто владеет этим “Пластом”? В реестрах собственников указано, что собственником фирмы-добытчика каолина является компания “SOKA Украина”, которая в свою очередь принадлежит французу Серру Жилю Жерару. При этом оказалось, что украинская история компании “Сока”, основанной около 70 лет назад для эксплуатации большого каолинового месторождения на Западе Франции, началась именно на Николаевщине. “SOKA пришла на украинский рынок в 2006 году после покупки небольшой компании ООО «Пласт», добывающей каолин из месторождения возле Первомайска в Николаевской области с целью поставок сырья для кирпичной и керамической промышленности. Также SOKA Ukraine недавно, после получения необходимых разрешений от соответствующих органов власти Украины, приобрела компанию ООО «Жежелевский каолин», расположенную в г. Казатин Винницкой области”, - говорится на сайте Украинской ассоциации керамики. Для того, чтобы с помощью каолина производить свою продукцию, французы и решились вложиться в украинские недра. После того, как французы купили карьеры в 2006 году на Николаевщине, в 2014-ом они построили завод по обогащению каолина. Расположился он в Козятине, Винницкой области. Всего, исходя из публичной информации, французы инвестировали в добычу каолина 8 миллиардов евро, а 80% добытой ими породы импортируется за границу. В презентационных материалах компании, которые можно найти в интернете говорится, что на заводе производители каолиновых смесей смешивают породы из нескольких месторождений, что позволяет улучшить ее свойства. Об открытии завода по обогащению можно прочитать на сайте Винницкой ОГА. На сайте у французов можно найти не только упоминание месторождения, где добывают глину, а и городе название Николаев. Но во всей этой истории, остается один большой открытый вопрос. Почему компания, которая вложила столько средств в обустройство карьера покинула его? Это то, что еще предстоит выяснить.

2020-04-27 10:09:08
...
Глава «Укравтодору» передав в управління п'ять своїх компаній дружині первомайського нардепа Максима Дирдіна

Екс-нардеп Олександр Кубрак, який нині є головою «Укравтодору», передав в управління корпоративні права в п'яти своїх підприємствах дружині миколаївського нардепа від «Слуги народу» Максима Дирдін - Ірині Дирдін (ФОП Дирдін ІВ). Про це в своєму матеріалі на порталі «Лівий Берег» пишуть Олександр Сліженко і Дмитро Черетун. Народні депутати не можуть керувати власним бізнесом. Упродовж 30 днів після обрання на посаду нардепи зобов’язані передати фірми, де вони є кінцевими бенефіціарами, в управління іншим підприємствам чи особам, але не членам сім’ї. В одноденний строк після передання в управління належних їм підприємств і корпоративних прав депутати повинні письмово повідомити про це НАЗК з наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору. Як відомо, в результаті дострокових парламентських виборів Олександр Кубрак став народним депутатом України, пройшовши в парламент за списками партії «Слуга народу». В цей же час, статус народного депутата отримав і Максим Дирдін з «Слуги народу», пройшовши по мажоритарному округу № 132. Будучи народним депутатом, Кубрак, як це передбачено законом, передав свої корпоративні права на п'ять своїх підприємств в управління. Права були передані ФОП Дирдіна ІВ. У свою чергу Ірина Дирдіна є дружиною первомайського народного депутата Максима Дирдіна. «Слуга народу» Максим Дирдін відомий тим, що свого часу був штатним помічником народного депутата України 4-го скликання від Партії регіонів Івана Кураса. Потім, маючи адвокатську ліцензію, є адвокатом екс-голови Київської міської державної адміністрації часів Януковича Олександра Попова, якого звинувачували в розгоні євромайдану в столиці України. У свою чергу, батько Максима Дирдін - Євген Дирдін є чинним депутатом Первомайської міської ради від БПП і навіть був довіреною особою кандидата в президенти Петра Порошенка. Відзначимо, що в декларації нині діючого нардепа від «Слуги народу» Максима Дирдін можна помітити, що більшість майна записано саме на його дружину Ірину. Ірина Дирдіна на даний момент є помічником-консультантом на громадських засадах іншого народного депутата України від «Слуги народу» Андрія Костіна. З 2009 року має адвокатську ліцензію. Зокрема, у відкритих реєстрах можна знайти інформацію про те, що в період 2017 - 2018 років Ірина Дирдіна була функціонером регіональної організації політичної партії «Опозиційний блок» в місті Києві та отримувала заробітну плату в цій організації. джерело

2020-04-02 09:51:15
...
Главврач ПЦМБЛ Олег Чекрижов презентував як має виглядати нове приймальне відділення.

На своїй сторінці у ФБ, главврач Первомайської ЦМБЛ,Олег Чекрижов повідомив,як має виглядати нове приймальне відділення ,будівництво якого незабаром розпочнеться на території лікарні у мікрорайоні "Фрегат". ""Саме так має виглядати нове приймальне відділення ПЦМБЛ, будівництво якого незабаром розпочнеться. Ввід в експлуатацію орієнтовно жовтень 2020 року. Зараз тривають проектні роботи" - йдеться у повідомленні. Пост викликав жваве обговорення серед мешканців та користувачів фейсбуку.На питання Оксани Дирдіної,сестри депутата Дирдіна - "Будівництво ? а саме де? Чи може реконструкція?", Олег Володимирович видповів: "Щось буде будуватись,щось реконструюватись,проект ще розробляється.Персональна подяка Максиму Євгеновичу,тут і його вклад присутній!" "Я взагалі то оптиміст, але особисто мені мало в це віриться......." коментує Дмитро Суботній,на що главврач відповів : "Мені ще самому не віриться, спочатку хотів почекати більш суттєвих просувань, але подивившись скільки лайна нас в даний час оточує в інформаційному просторі, вирішив опублікувати хоть щось позитивне!" Можливо Олег Володимирович мав на увазі недавню статтю,яку жваво обговорювали та й досі обговорюють у ФБ,про те як У Первомайській районній лікарні беруть «благодійний» внесок за здачу аналізів Можливо,але це тільки наше припущення... Також у коментаріях згадується про нове службове авто, яке мало б освіжити автопарк закладу,тоді цю новину теж "помпезно" та заздалегідь презентував Чекрижов,але то все так і залишилось у минулому: "Гроші на авто забрали!" написав він. Ось так! Знову щось пішло не так... Не хотілося б наврочити, але все це первомайці вже начебто як проходили. У минулому році нам презентували проект нового басейну,за який завзято "боровся" та вніс у передвиборчу програму, як кандидат в депутати,Олександр Кушнір,який на той час займав посаду Заступника голови обласної державної адміністрації. Головне, що і місце знайшли і гроші. Та вже казали запасатися ластами ... Пам'ятаєте? Ось такий у нас вже був басейн!!! Отже, як зауважив у обговоренні цієї теми врач Алі Аліев: "Поживемо,побачимо..."

2020-02-12 17:26:33
...
В якому стані знаходиться туалет в ПТУ-22 у Первомайську.

На ел.адресу КАКТУС МЕДІА надійшли фото і відео від учня ПТУ-22 Первомайська, Андрія. Хлопець просить донести до громадськості ситуацію з туалетом цього навчального закладу! Повна антисанітарія, відсутність умивальника, і засобів гігіени.Сама споруда у вкрай сумному стані, сипеться і руйнується, є ймовірність обвалу даху, який весь протікає. "Это уже не "совок"! Это днище днищенское!"- пише у повідомленні юнак. Просимо відреагувати нашу міську владу на цю ситуацію! Як так можна довести будівлю до такого "убитого" стану? Це ж ганьба! Можливо його просто знести під закон про декомунізацію? Буде потім простіше звести новий, сучасний, європейський.

2020-02-11 18:27:06
...
Оприлюднені результати масштабного медіамоніторингу щодо фальсифікату вершкового масла.

Оприлюднені результати масштабного моніторингу масла солодковершкового, який проводився в рамках медійного проєкту «СТОП Фальсифікат». У рамках проєкту громадськими активістами та журналістами були відібрані зразки масла солодковершкового у торгових мережах у чотирьох регіонах України: Сумах, Черкасах, Новій Одесі (Миколаївська область) та в Калуші (Івано-Франківська область). Усього було відібрано 77 зразків масла (231 пачка). Із загальної кількості по 77 пачок масла було відправлено до двох лабораторій на дослідження (Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та Державного підприємства «Укрметртестстандарт»). Ще 77 залишились у експертів, як контрольний/арбітражний зразок. Відповідно до етикетки, відібрані зразки масла були представлені 30-ма виробниками (28 – українських, 2 – німецьких). За результатами лабораторних досліджень встановлено, що 16 відібраних зразків масла – фальсифікат (Суми – 3 зразки; м. Нова Одеса – 2; Черкаси – 3; м. Калуш – 8). Загальна кількість виробників, назви яких зазначалося на маркуванні фальсифікованого масла – 7, з яких 3 виробники реалізували свою продукцію в одному регіоні, ще 2 реалізують фальсифіковану продукцію у більше, ніж в одному регіоні. Отримані результати експертизи оприлюднені 19 січня 2020 року в програмі «ТСН Тиждень». Матеріали будуть передані до Держпродспоживслужби України та Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України та максимально висвітлені у ЗМІ для вжиття заходів. Проєкт «СТОП Фальсифікат» реалізовувався із залученням журналістської команди телеканалу 1+1 «ТСН Тиждень» та за підтримки Уряду, Держпродспоживслужби та ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів». Він спрямований на посилення захисту споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції. Про старт проєкту було оголошено ще 14 листопада 2019 року, а фактично він почав реалізовуватися через місяць - 16 грудня 2019 року - з проведення досліджень якості молочної продукції (масла), що реалізується в торгових мережах країни. За цей час всі виробники, які фальсифікували свою продукцію, мали змогу виправитися. Зразки відбиралися за принципом сусідства на поличці однієї дати виготовлення, однієї жирності (у кількості із розрахунку 2 одиниці продукції одного виробника для проведення дослідження у двох лабораторіях та одна - на контрольне зберігання на випадок арбітражного дослідження). Всі зразки були відібрані у місцях офіційної реалізації, про що свідчить наявність чеку. Магазини обиралися випадково – за порадою споживачів під час опитування на вулиці. Усі дії учасників, умови, місце події, супровідна документація були максимально прозорими та відкритими, оскільки все фіксувалося на відео і безперервно транслювалося в онлайн режимі. Зразки відібраної продукції доставляються до двох незалежних акредитованих випробувальних лабораторій для проведення досліджень. Кожен зразок продукції був знеособлений та закодований комісією. джерело

2020-01-30 12:43:51
...
Лучше, чем у Илона Маска: изобретатель из Николаева первым в Украине создал солнечную черепицу.

Руслан ПОДГОРНЫЙ, «ФАКТЫ» (Николаев) Имя николаевца Павла Реки стало известным после того, как разработанной им солнечной черепицей впервые в стране оборудовали сельскую амбулаторию в Харьковской области. Использование этого источника электроэнергии во многом облегчило поликлинике жизнь. А еще уникальная фотоэлектрическая черепица недавно получила признание и награду от UNIDO — учреждения Организации Объединенных Наций (ООН) по промышленному развитию. После утверждения в Украине «зеленого тарифа» использование солнечных батарей сейчас находится на подъеме… — Павел, как вышло, что вы занялись столь специфическим делом, как разработка солнечных батарей? — Вопросами поиска альтернативных источников энергии — от солнца, ветра, воды — интересовался с детства, как, впрочем, и многие мальчишки. После школы сразу поступить в университет было нереально. Доходы родителей были скромными, поэтому, чтобы помочь отцу с мамой, решил: пойду работать. А учиться еще успею, да и на учебу заработать нужно. Перепробовал много специальностей. В столярной мастерской изготавливал окна и двери, занимался ремонтом и пошивом обуви, шил кошельки из кожи, работал строителем, офисным менеджером. А вечерами читал научную, техническую литературу. О компьютере и Интернете поначалу лишь мечтал, поэтому искал нужную информацию в книгах и журналах. Компьютер стал одной из моих важнейших покупок на заработанные деньги. — Что было вашей первой разработкой в области солнечной энергетики? — В студенческие годы собрал солнечное зарядное устройство для мобильного телефона. Заказал по Интернету китайские кремниевые селлы, специальную пленку, прочие составляющие, собрал все это — и заработало. Утром на подоконнике (на южной стороне родительской квартиры) подключал к своей модели power bank — аккумуляторное устройство. Вечером свой мобильный подключал к уже зарядившемуся солнцем аккумулятору — спустя пару часов телефон был готов к работе. Так тестировал свою маленькую новинку с полгода. Но продвигать ее дальше, учитывая нынешнюю дешевизну подобных зарядных устройств для телефонов, не было смысла. Однако полезный опыт был получен, а затем применен в больших масштабах. Днем я занимался проектированием солнечных электростанций, а по вечерам — собственными разработками черепицы на солнечной энергии. Сначала была первая модель — на основе полимерпесчаной черепицы. Она участвовала в выставках, получала призы. Суть в том, что при производстве черепицы из вторичного пластика и песка ее дополняют специальными вставками с солнечными панелями. Ее мощность 100 ватт с квадратного метра. Внедрение этой модели перспективно, так как кровельным материалом может быть переработанный пластиковый мусор. И ею могут заинтересоваться прежде всего частные домовладения. У второй модели, где использовано стекло, за счет большей плотности фотоэлементов мощность увеличена до 180 ватт с квадратного метра. Она-то и применена на Харьковщине. — Почему именно в Харьковской области? — Благодаря стечению обстоятельств. Помочь лечебному учреждению в селе Русские Тишки в ремонте крыши и обустройстве солнечными панелями взялся один из благотворительных фондов, интересующийся работами в сфере альтернативной энергетики. Так что там был спрос, а у нас было предложение. Первый объект — это очень ответственно, поэтому контролировали ход работ тщательно. Рад, что получилось. Площадь кровли амбулатории — 54 квадратных метра. Ее монтаж занял всего четыре дня. Сегодня эта мини-электростанция уже работает и полностью обеспечивает потребности амбулатории в электричестве в дневное время суток, независимо от того, ясная погода или пасмурная. Ночью включают обычное электропитание. При желании там можно обеспечить и круглосуточную автономию. Для этого нужно установить гибридный инвертор. Но это уже на усмотрение руководства амбулатории. — Вашу работу сравнивают с тем, что делает компания Tesla Solar roof Илона Маска. — Я с интересом слежу за их достижениями, но, когда делал собственные разработки, еще не знал о заокеанском опыте. Позже с интересом посмотрел презентацию Tesla. Сразу отметил, что использование американцами токопроводящего клея для склеивания панелей нецелесообразно. Ведь электростанция будет использоваться лет 30, и долговечность такой склейки окажется под большим вопросом, так как может не выдержать, например, перепада температур. Правда, в следующем поколении солнечных панелей Tesla начала использовать коннекторы (проводные соединения. — Авт.), обходясь без склейки. То есть мой здравый скепсис по поводу клея подтвердился.

2020-01-18 15:54:19
...
У чому зустрічати Новий 2020 рік

Новий 2020-й за східним календарем є роком білого щура. У Китаї пацюка вважають благородною й охайною твариною. Тому напередодні новорічного свята рекомендується дочиста прибрати оселю, аби не злякати вдачу та щастя 2020-го. У яких кольорах зустрічати Новий рік 2020 Для року білого щура найкраще пасують світлі вбрання з яскравими вкрапленнями. Адже вважають, що 2020 – рік не просто білого, а металевого щура, який любить розумне поєднання блискіток та шовку. Якщо ж у вас немає одягу білого кольору, то на свято зійдуть будь-які світлі відтінки: кремовий, ніжно-персиковий та ін. Фахівці у жодному разі не рекомендують зустрічати Новий рік у червоних сукнях чи крикливо-жовтавих. У яких же кольорах кімнати зустрічати Новий рік? Помешкання на час святкування теж найкраще залишити у світло-кремових відтінках. Але будинки можна прикрасити червоними, помаранчевими чи рожевими ялинковими іграшками, вогниками або іншим новорічним декором. У чому зустрічати Новий 2020 рік: одяг та образи Фахівці не рекомендують зустрічати рік Білого щура у старих поношених речах. Найкраще рішення – не поскупитися й придбати хай і недорогу, проте нову сукню. Вбрання та образи обирайте, зважаючи на місце зустрічі Нового року та коло людей, з якими проведете святкову ніч 31 грудня. Для родини та сім’ї пасуватиме стриманий одяг: для жінок – світлі сукні легкого крою із натуральних тканин; для чоловіків – теплі светри й широкі штани, які можна доповнити кольоровими шкарпетками. Костюми цього року вже не у трендах, тому рішуче відкладайте їх на верхню полицю шафи. Якщо ж ви проводитимете Новий рік тільки з коханою людиною – сміливо експериментуйте не тільки з вбранням, а й з образами. Навіть те, що 2020 – офіційно рік щура, не змушує вас так одягатися. Новий рік – час нових рішень. Найпопулярнішими, як і в минулі роки, 31 грудня стануть образи тварин, супергероїв, героїв кінофільмів та серіалів. Ймовірно, через популярність «Джокера», у новорічну ніч лиходіями стануть багато українців. На вечірках з колегами, однолітками чи друзями не забувайте не тільки про дрес-код, а й про власні побажання в образах.

2019-12-31 08:35:18
...
З нагоди 60-річчя створення РВСП ветерани відвідали в Первомайську унікальний військовий музей (ВІДЕО)

З нагоди 60-річчя створення Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) з ініціативи ГО «Київська організація ветеранів Ракетних і космічних військ» ветерани, їхні рідні, а також учні кількох шкіл міста Києва відвідали Музей ракетних військ стратегічного призначення, який знаходиться в селі Побузьке, що в кількох кілометрах від міста Первомайськ. В рамках заходів, що проводяться на честь 75-річчя визволення України від нацистських окупантів, а також з нагоди 60-річчя створення Ракетних військ стратегічного призначення ветерани та інші гості відвідали також і місто Первомайськ. Про це повідомляє «Журналіст», який був на заході. Музей ракетних військ стратегічного призначення – один з унікальних військових музеїв, заснований 30 жовтня 2001 року як філія Центрального музею Збройних Сил України (сьогодні – Національний військово-історичний музей України). Для його створення використано бойову позицію і командний пункт ракетного полку 46 ракетної дивізії РВСП. У подальший розвиток Музею вносить великий вклад його директор Сергій Рахліцький.«Ми відвідали місто Первомайськ в рамках заходу, присвяченого 75-й річниці визволення України від фашистських загарбників. Крім того, ми відзначаємо 60-річчя створення ракетних військ. Багато ветеранів, які проживають в місті Первомайськ, служили в ракетних військах. Ветерани РВСП, жителі Первомайська внесли неоціненний вклад у збереження миру в Україні і в усьому світі. Знаковими для ракетників є прізвища генералів-полковників Володимира Міхтюка і Володимира Толубка. Сьогодні ми з вдячністю поклали квіти біля Вічного вогню визволителям України», – сказав полковник, голова ради ГО «Київська організація ветеранів Ракетних і космічних військ» Олександр Наумов. Про силу і потужності українських ракетних військ, про те, яка зброя була у нас на озброєнні, скільки часу потрібно для нанесення ядерного удару, які від цього могли бути наслідки, під час екскурсії розповіли співробітники музею. Присутні поклали квіти до Пам’ятного знаку воїнам-ракетників 43-ї ракетної армії, які брали участь в Карибській кризі. До заходів долучилися керівництво міста, зокрема, глава міста Первомайськ Людмила Дромашко, яка привітала ветеранів ракетних військ. «Місто Первомайськ – це візитівка ракетних військ, оскільки тут дислокувалася ракетна дивізія, яка була однією з найпотужніших. Всіх вітаю зі святом. Ракетників колишніх не буває. Також всіх вітаю з Новим роком та всіма святами. Здоров’я, благополуччя, миру, щоб наші ветерани були живі і здорові, і мали можливість і бажання зустрічатися», – сказала Людмила Дромашко. Глава міста Первомайськ Людмила Дромашко здійснює велику роботу з національно-патріотичного виховання, а також піклується про ветеранів-ракетників. Представники духовенства, зокрема, Владика Алексій, взяли участь в заходах, присвячених 60-річчю створення Ракетних військ стратегічного призначення, а також з нагоди 75-річчя визволення України. Після екскурсії в Музеї ракетних військ стратегічного призначення, гості відвідали і місто Первомайськ, де поклали квіти до Вічного вогню визволителям Первомайська і Миколаївській області. Після цього відбувся святковий концерт для ветеранів та жителів Первомайська, під час якого для глядачів виступали академічний ансамбль «Дивограй» Національної філармонії України (художній керівник – заслужений артист України Вадим Чернокондратенко), а також заслужені артисти України Карина Кондрашевська і Анатолій Юрченко. Концерт пройшов з величезним успіхом. джерело

2019-12-21 10:10:17
...
Унікальні кольорові фото України, зроблені в 1904 році.

Фотограф Сергій Прокудін-Горський (1863-1944) розробив унікальний підхід до фотографування, завдяки якому йому вдалося перетворювати чорно-білі фото в кольорові. Технологія, використовувана Прокудін-Горським на початку минулого століття, досить проста: на фотопластину послідовно робилися три фото: через червоне, зелене і синє скло. Далі негатив вставлявся в спеціальний проектор з трьома об’єктивами, оснащеними червоним, зеленим і синім світлофільтрами, які проектували одне кольорове зображення на екран.Завдяки цьому зараз ми можемо бачити унікальні фото України 1904 року в кольорі. Сьогодні частина негативів Прокудіна-Горського знаходиться в США в колекції Бібліотеки Конгресу. На відміну від популярних зараз “розмальованих” старих фото, знімки Горського були кольоровими від самого початку. І саме тому вони виглядають надзвичайно реалістично – здається, що фото зробили цього тижня. І лише потім розумієш, що знімкам уже близько сотні років! джерело

2019-11-19 10:12:58
...
«Цінне біопаливо та екологічний фільтр»: на Одещині висадили понад 10 га павловнії для подальшого експорту.

В селі Арчепитівка Любашівського району Одеської області успішно розвивається ТОВ «Сінергія–Е», яке було створено задля реалізації соціальних проектів на селі та збільшення робочих місць для населення. Товариство займається досить специфічною діяльністю: вони вирощують 12 га павловнії, розводять середземноморських равликів та експерементують з крапельним зрошенням кукурудзи. Для вибору направлення засновникам довелося відвідувати Китай: там вони переймали ідеї по проектам з соціальним напрямком та їх втіленням в життя. Спочатку вони планували вирощувати полуницю на березі річки, яка протікає через все село. Адже раніше населення досить продуктивно займалося цим видом діяльності. Але завдяки наполегливим пошукам, ідея для проекту була обрана зовсім інша та досить незвичайна. Вони зупинились на вирощуванні павловнії. Що вона з себе представляє? Павловнія – це дерево, що має найшвидший цикл росту, воно вирощується на занедбаних ґрунтах, здатних до ерозії та є дуже легким і міцним. По своїй структурі вона нагадує ясен чи липу, але на 30% легше. Рослина є унікальною: за 6 років досягає висоти від 15 до 20 метрів, діаметр стовбура – 20-30 см. Здатна регенерувати від кореневої системи 4-5 циклів. Температурні режими павловнія витримує від –27 до +45С, в будь-якому віці. Розмножується рослина лише клонуванням в лабораторних умовах, для насадження перевозяться готові саджанці з теплиць, вона не розмножується від насіння або вегетативним способом. До хвороб рослина стійка. 1 га насадження здатний поглинати близько 140 тонн вуглекислого газу, в порівнянні з 1 га соснового лісу, який поглинає лише 13-14 тонн – це дуже значний показник для екології.В перший рік життя рослина потребує інтенсивного поливу після висадки, а це травень-вересень. Норма для поливу – два рази на тиждень не менше 15 літрів води на одну рослину. Перший рік життя для павловнії дуже важливий – в цей час відбувається формування кореневої системи рослини якірного типу, що в зрілому віці може досягати близько 9 м. Після першого року життя павловнії проводять технічний зріз під корінь – це так званий «нульовий» рік. Через два тижні після зрізу рослина випускає нові пагони. З них обирається один найсильніший, а інші видаляються. Після чотирирічного циклу рослина підлягає зрубу та може бути експортована за кордон. Деревина павловнії використовується для виготовлення музичних інструментів, меблів, спортивного інвентарю. Гілки, які залишаються та не підлягають експорту, можуть бути використані як біопаливо для опалення будинків. На використання гілок та кругляку павловнії у представників ТОВ «Сінергія–Е» є своє бачення та плани, в які входить не тільки продаж деревини на експорт. Про них більше детально розповів Олександр Гонцов, один з засновників товариства в рамках заходу, організаторами якого виступив Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP. – В наших планах одним з головних пунктів є соціальний проект, який буде значно ефективніше забезпечувати теплом дитячі садки та школи району. 2 кг павловнії замінюють собою 1 л дизельного палива. Будування розпилювальної лінії, що надасть нові робочі місця для жителів села. Зараз павловнією у нас засаджено дві ділянки: одна – 0,5 га, друга – 10 га. Плануємо збільшувати та продовжувати розвивати нові проекти, – розповів Гонцов. – Ці проекти потрібні для того, щоб максимально використати земельні ділянки, які стояли в занедбаному стані, покращити екологічний стан навколишнього середовища. Що таке павловнія? Павловнія – це екологічний фільтр, потужний та швидко зростаючий! Зараз в країні дуже нездорова ситуація з вирубкою лісів, а цей фактор не може не вплинути на екологію. Ціна на газ та електроенергію. Ця рослина допоможе нам вирішити дві проблеми – екологічну та ситуацію з опаленням. Бізнес цей прибутковий, але дуже затяжний. Перші результати підприємство отримує тільки на 4-5 рік, тому не всі в районі погоджувалися на такі ризики. Але однодумці знайшлися та ризикнули. 60% кругляка йде на експорт, а 40% залишається гарної енергоефективної сировини для пелетів і брикетів. Підприємство планує кожного року висаджувати по 12 га павловнії. 6 років працюємо, а потім пожинаємо плоди, – прокоментував голова районної ради. На третій рік цвітіння рослина стає гарним медоносом. Тому товариство планує встановлення пасіки в міжряддях для збору меду. джерело

2019-10-01 11:43:09
...
Українці більше не готові працювати в Польщі за мінімальну ставку, - Rzeczpospolita

Все більше і більше співробітників з України регулярно приїжджають до Саксонії до Польщі, і їхній досвід і фінансові очікування, а також бажання залишатися довше ростуть з досвідом. Майже 55 відсотків Українці, які приїжджають на роботу в Польщу, хотіли б переїхати до нас довше, в тому числі майже кожен третій на постійній основі. Остання група виросла майже вдвічі з минулого року - згідно зі звітом агентства з працевлаштування EWL і дослідженню Східної Європи Варшавського університету, оголошеному в понеділок. Звіт є результатом опитування, який на рубежі квітня і травня цього року. охопило понад 850 економічних мігрантів з України, які прибувають на західний автовокзал у Варшаві. Більшість з них вже мають досвід роботи в Польщі, що впливає як на тривалість їх перебування, так і на фінансові очікування. Вони, однак, ростуть: лише 6 відсотків співробітники з України готові працювати за мінімальною ставкою, яка була прийнята майже 41 відсотком в минулому році Зараз найчастіше вони хочуть заробляти 13-15 злотих без урахування податку на годину, і група тих, хто очікує ставки вище 15 злотих без урахування податку на годину, збільшилася майже до 26%, тобто в три рази в порівнянні з попереднім роком. Більшість мігрантів також очікують додаткових пільг, включаючи безкоштовне проживання (78,5%) і можливість отримання бонусу, а кожен третій розраховує на безкоштовне харчування. У той час як українців залучають в основному більш висока заробітна плата в Польщі, готовність жити в нашій країні визначається більш високою якістю життя і кращими перспективами для дітей. Майже 65 відсотків Респонденти хотіли б, щоб їхні діти навчалися в Польщі, і майже 40% планує привезти свої сім'ї. Однак проблема посвідки на проживання і дозволу на роботу є бар'єром. Спрощення процедури прийому на роботу і скорочення періоду очікування рішень чиновників, крім збільшення мінімальної ставки, є найбільш часто згадуваними постулатами працівників з України, щодо яких Польща повинна все більше конкурувати з іншими країнами сьогодні. В основному з Чехією. З січня 2020 року Німеччина приєднається до конкурсу для українців в більш широкому масштабі. - Це останній момент для зміни процедур, що регулюють більш тривале перебування українців в Польщі, - підкреслює Анджей Коркус, президент EWL, вказуючи на те, що така зміна піде на користь як роботодавцям, так і бюджету. Більш тривала зайнятість означає нижчу вартість впровадження іноземних працівників, які більше дбають про стабільну легальної зайнятості. Більш того, українці, які планують жити в Польщі, краще освічені, ніж всі респонденти: майже кожен третій має вищу освіту. Крім того, вони найчастіше працюють в промисловості, на транспорті і в сфері логістики, а також в будівництві, т. Е В галузях, які серйозно постраждали від нестачі робочої сили.джерело

2019-09-19 09:05:41
...
Фабрика раздора.Часть4.

Центр обратился к гендиректору предприятия Евгению Дырдину с просьбой прокомментировать данную ситуацию. Евгений Михайлович сказал, что госакт у его компании находится на законных основаниях. При этом руководитель сослался на решение Конституционного суда, о котором мы уже упоминали. Поинтересовались мы и мнением народного депутата Максима Дырдина. Как он оценивает итоги приватизации ЧАО «Санта Украина», в результате которой его семья стала основным владельцем предприятия, а также каким образом и когда он стал обладателем 6,4% акций компании? Знает ли, что приобретение его матерью помещения на ул. Михаила Грушевского, 40 у предприятия, где главой правления был и остается его отец, есть ничто иное как конфликт интересов? И, наконец, как кандидат юридических наук, может ли пояснить: насколько законно ЧАО «Санта Украина» пользуется землей совершенно безоплатно, хотя является частным предприятием? Однако нардеп не нашел времени и возможности ответить на наши вопросы. Судите сами, насколько последовательным в своих обещаниях и действиях может быть народный избранник. Его биография стала иллюстрацией глобальных процессов, происходивших в нашей стране в лихие 90-е. Процессов, которые разделили людей на богатых и бедных, на тех, кто прочно обосновался во власти, и тех, кто навсегда оказался «внизу». Он был среди наиболее «сообразительных» и «расторопных», успевших прибрать к рукам народное достояние, пользуясь незнанием людей и не думая их просвещать. И привели страну к тому, «що маємо». Неужели сейчас, назвавшись «депутатами» или «слугами народа», они вдруг переродятся и станут рубить сук, на котором сидят? Как думаете, возможно такое? Закрытые акционерные общества в Украине массово начали появляться с началом приватизации государственных предприятий их коллективами через аренду. Началась эта кампания во времена пребывания на посту премьер-министра Леонида Кучмы (Президентом тогда был Л. Кравчук). Кучма получил чрезвычайные полномочия в экономической сфере и выдавал декреты по упорядочиванию социально-экономических вопросов, которые имели силу законов. На основании такого декрета и развернулась приватизация через аренду. Механизм ее заключался в том, что все граждане Украины получали приватизационные сертификаты. Затем на многих государственных предприятиях создавались собранием закрытые акционерные общества в составе членов трудового коллектива и их семей. Закрытое акционерное общество отличается тем, что новые члены в его состав могли приниматься только единогласным голосованием всех членов общества. Сейчас создание закрытых акционерных обществ запрещено, эта практика была прекращена еще во второй половине 1990-х гг. Закрытое акционерное общество заключало с государством в лице Фонда госимущества соглашение об аренде предприятия с правом его выкупа. Выкуп осуществлялся за счет доходов предприятия. Руководителями этих закрытых акционерных обществ становились, в основном, бывшие директора этих предприятий. Они получали значительно большую долю в уставном капитале чем другие акционеры. Первым приватизированным таким образом предприятием был пивзавод «Оболонь» в Киеве. Это был едва ли не самый честный пример такой приватизации. В основном, прибыльные предприятия, приватизированные через аренду, или которые имели ценную недвижимость становились в конце 1990-х - начале 2000-х добычей рейдеров или продавались и средства делились между акционерами (львиная доля доставалась директорам). В основном такие предприятия оказались нежизнеспособными в условиях рынка и конкуренции. Однако, многие из них трансформировались в открытые акционерные общества, что обуславливалось необходимостью привлекать инвестиции ради выживания в условиях жесткой конкуренции. Сейчас же такие предприятия являются скорее рудиментами эпохи первоначального накопления капитала. Скорее всего, они «вымрут», как динозавры.

2019-09-11 11:33:14
...
Фабрика раздора.Часть3.

Евгений Михайлович безапелляционно заявил, что «копать» тут нечего: ничего нарушено не было. – Решение о продаже жене недвижимости принимало правление предприятия, – сказал он. Учитывая, что правление состояло из людей, которые работали на предприятии, а значит, были подчиненными Евгения Дырдина, несложно догадаться, как проходило утверждение данного решения. Дырдин-старший не уточнял, за сколько были куплены эти помещения. Но, как пояснил эксперт Руслан Соболь, обычно в таких случаях продажа осуществляется по низкой остаточной стоимости, что далеко не отражает действительную рыночную цену. Расспросив местных жителей, журналисты Центра узнали, что в одном из магазинов долгое время продавалась продукция компании «Санта Украина», поэтому все думали, что это магазин предприятия. О том, что соседняя с магазином пиццерия принадлежит семье Дырдиных, также практически никто не знал. Нынешним летом предприятие общественного питания недолго было закрыто: в нем работал избирательный штаб ... кандидата в нардепы Максима Дырдина. Об этом автору также поведали жители Первомайска. «Оптимизация» расходов по-дырдински Не менее интересная ситуация сложилась у ЧАО «Санта Украина» с земельным участком, на котором расположено предприятие. Его площадь составляет 2,07 га. В 1994 году предприятие получило госакт на право постоянного пользования этим земельным участком, что позволяло не платить за аренду земли. Но в 2001 году вступил в силу Земельный кодекс, и с тех пор право на постоянное и бесплатное пользование землей имеют только предприятия государственной или коммунальной формы собственности. Выходит, что предприятие должно было отказаться от акта или местная власть – через суд аннулировать документ. На запрос Центра в Первомайский горсовет, планирует ли местная власть обращаться в суд и аннулировать госакт на землю ЧАО «Санта Украина», пришел ответ, что оснований для обращений в суд нет. Секретарь горсовета Сергей Бондарчук, подписавший документ, пояснил, что еще в 2005 году пункт, согласно которому госакт на право постоянного пользования землей мог быть только у предприятий государственной или коммунальной формы собственности, Конституционный суд признал не соответствующим Основному закону. Соответственно, и обращаться в суд, по мнению представителя местной власти, не имеет смысла. Но, возможно, на самом деле причина снисходительности местной власти к предприятию «Санта Украина» совершенно другая. Ведь Евгений Дырдин уже много лет является активным местным политиком. Несколько раз был депутатом областного совета, дважды – Первомайского городского, всякий раз представляя политическую силу, находящуюся у власти. Последние годы он активный член фракции БПП в городском совете. При этом не все юристы согласны с данной позицией Первомайского горсовета. Адвокат Павел Калашников, который на протяжении многих лет специализируется на судебных делах по земельным вопросам, считает, что с мнением городской власти можно поспорить. – Несмотря на решение Конституционного суда, органы местной власти или налоговая инспекция должны обращаться в суд с иском об аннулировании госакта на землю. Тем более, что уже есть прецеденты положительного решения этого вопроса. Так, например, произошло в процессе против Николаевского глиноземного завода. Тогда по обращению налоговой Служба безопасности Украины потребовала урегулировать вопрос об изъятии земли под причальными стенками или переоформлении ее. Там тоже был госакт на право постоянного пользования землей, но суд вынес решение в пользу государства. Документ аннулировали, заставив предприятие платить за аренду земли, – поясняет юрист. Согласен с этим и депутат Первомайского горсовета Василий Гниденко. – Несколько лет назад я подавал запросы в налоговую службу по поводу того, сколько предприятия города платят за аренду земли, и с удивлением узнал, что ЧАО «Санта Украина» за аренду земли в казну ничего не перечисляет! Но тут логика проста: частное предприятие, которое пользуется городской землей, должно за это платить. Так, как это делают другие предприятия города, – убежден депутат и экс-мэр Первомайска в конце 90-х годов. Центр задался вопросом: скольких средств лишился бюджет Первомайска? Ответ нашелся в финансовом аудите бюджета Первомайского горсовета за последние три с половиной года. Ревизоры Южного офиса Госаудитслужбы, проводя проверку в 2018 году, выявили земельный участок площадью 1,84 га, которым пользуется предприниматель, не уплачивая ни копейки. У него даже договора аренды нет, и местную власть это почему-то устраивает. По подсчетам аудиторов, в законном порядке только за два с половиной года этот руководитель уплатил бы в бюджет 562 тыс. грн! Соответственно, за десятки лет плата за пользование общественной землей была бы в разы больше.

2019-09-11 11:29:44
...
Фабрика раздора. Часть2.

Центр поинтересовался у гендиректора и главы правления ЧАО «Санта Украина» Евгения Дырдина, как получилось так, что в распоряжении его семьи оказалось наибольшее количество акций? Евгений Михайлович пояснил это «умением хорошо работать». – Была такая ситуация, и я акции выкупил у людей, которые захотели их продать. Я их не украл, я их выкупил, – рассказал он. Добавил, что его жена, дочь и сын – все работали на предприятии, поэтому тоже по праву владеют акциями. Для кого – бумажка, а кому – капитал Не все в Первомайске считают, что приватизация швейной фабрики прошла честно. Так, пенсионерка Тамара Абубакирова, проработавшая на фабрике 16 лет, говорит, что после ухода с предприятия не собиралась продавать акции. – У меня был небольшой пакет – где-то 290 акций, которые я планировала оставить внучке. Но Евгений Дырдин настойчиво уговаривал меня продать их, пообещав, что если я соглашусь, предприятие оплатит девочке учебу в Киеве. А потом она, мол, вернется и будет работать на предприятии. На такое условие я согласилась. Но когда пришло время внучке поступать и мы пошли к Евгению Михайловичу, об обещании он даже не вспомнил, – рассказывает женщина. Истории о том, как у акционеров предприятия выкупались их акции, до сих пор гуляют по городу. В основном люди обижены тем, что ценные бумаги им настоятельно предлагали недорого продать. Но говорить об этом вслух, называть фамилии, даты и факты никто не хочет. В 2016 году на заседании депутатской комиссии Первомайского горсовета председатель общественной организации «Орлик Миколаївщини» Владимир Питомец обвинил Дырдина-старшего в том, что тот «украл швейную фабрику у общины Первомайска». Евгений Дырдин подал на Питомца иск в суд о защите чести и достоинства. Интересы Дырдина в суде защищал сын Максим. Общественник просил суд приобщить к делу факты, которые, по его мнению, могли свидетельствовать о нарушениях, допущенных во время разгосударствления предприятия, но судья не стал этого делать. – Суд интересовало только то, говорил я эту фразу или нет. В итоге меня признали виновным, – вспоминает Владимир Питомец. Впрочем, он и сегодня не считает спор окончательно решенным. Комментируя те события в Первомайске, глава общественного союза «Ассоциация собственников малого и среднего бизнеса» Руслан Соболь отмечает, что подобным образом приватизация происходила по всей стране. – То, как проходило разгосударствление предприятия в Первомайске, было, к сожалению, общепринятой практикой в Украине в 90-х и начале 2000-х. Как правило, акции выкупались руководством предприятия за копейки, иногда переходили бесплатно. Было немного случаев, когда коллективная собственность на предприятии реально сохранялась и менеджмент соблюдал интересы трудового коллектива. В Тернопольской области, к примеру, есть одно предприятие, на котором коллектив сохранил контроль над деятельностью до сегодняшнего дня. Но это – исключение из правила, – поясняет Руслан. По мнению эксперта, так происходило из-за финансовой неосведомленности рядовых украинцев. – Люди, продавая акции или приватизационные сертификаты за копейки, не осознавали, что это не просто бумажка, а часть имущества предприятия, где они работали. Порой всю жизнь. Поэтому и меняли их на живые деньги. Да, их немного, но они настоящие, их потрогать можно. А это что – бумажка! «Продвинутые» дельцы воспользовались этим незнанием и сейчас являются собственниками больших предприятий, – пояснил Руслан Соболь. Не упускать то, что рядом Изучив декларацию отца нардепа, корреспонденты Центра узнали, что наибольший доход Дырдины получают не от ЧАО «Санта Украина» в виде зарплат и дивидендов, а от предпринимательской деятельности. Мы поинтересовались их семейным бизнесом и оказалось, что они владеют двумя магазинами и пиццерией в Первомайске по одному адресу – улица Михаила Грушевского, 40. Оказалось, что это пятиэтажное здание, когда-то было общежитием швейной фабрики. В реестре недвижимости Центр нашел информацию, что помещения общей площадью больше 400 кв. м в июне 2008 года прибрела мать нардепа – Валентина Дырдина. На то время общежитие еще находилось на балансе у ЧАО «Санта Украина». Нас заинтересовало, состоялся ли аукцион? И как же конфликт интересов – ведь ее муж в то время возглавлял правление предприятия?

2019-09-11 11:25:34
...
Фабрика раздора Часть1.

Ярослав Чепурной, Центр журналистских расследований Идя на выборы от партии «Слуга народа» по 132-му избирательному округу, Максим Дырдин обещал не просто изменить политическую систему, а «вырвать ее с корнем». А как поднялся «наверх» сам нардеп? Какими принципами руководствовался и как достиг благосостояния? И так ли уж серьезно намерен ломать все то, что помогло ему стать процветающим и всесильным? Этому посвящено очередное расследование Центра. Смотрите, кто пришел! Победа на 132-м избирательном округе Николаевской области кандидата от партии «Слуга народа» Максима Дырдина стала для местного политикума настоящей сенсацией. Шутка ли: малоизвестный в Первомайске киевский адвокат легко обошел таких политических «тяжеловесов», как нардепы Аркадий Корнацкий и Вадим Подберезняк, вице-мэр города Александр Кукуруза, а также заместитель главы Николаевской ОГА Александр Кушнир, пытавшийся накануне выборов задобрить избирателей щедрым бюджетным финансированием. Каков же он, новый представитель Николаевской области в парламенте? Чем известен? Как шел к политическому олимпу? Центр решил присмотреться внимательнее к победителю – Максиму Дырдину и его семье, чтобы разобраться: не расходятся ли его правильные слова с реальными делами? И чего стоит ждать от его депутатской деятельности? Из биографии, которую сам 37-летний нардеп опубликовал на своей странице в ФБ, известно, что родился он на Николаевщине, в Первомайске. В 2005 году Максим Евгеньевич закончил Академию налоговой службы в Ирпене Киевской области по специальности «правоведение», где и остался работать. В альма-матер в 2011 году Дырдин защитил кандидатскую диссертацию, а в 2013 году получил звание «доцент». С 2009 года занимался адвокатской практикой. В реестре судебных решений журналисты Центра разыскали сведения о том, что Максим Дырдин по совместительству занимал должность заместителя директора в компании «Юридическая фирма Си. Ти. Ар.», которую до 19 августа 2019 года возглавляла Ирина Дырдина (по-видимому, жена нардепа). Об этом факте в автобиографии Дырдин почему-то скромно умолчал. Основным местом работы он указал частное акционерное общество (ЧАО) «Санта Украина», где с декабря 2016 года и до избрания в парламент был главным советником отца – генерального директора и главы правления Евгения Дырдина.На ФБ-страничке самого депутата расследователи нашли много лестных отзывов в его адрес, как о человеке умном, порядочном и настоящем профессионале своего дела. Но есть и комментарии о том, что своим взлетом он обязан отцу – известному в Первомайске промышленнику и политику. Как народное становится приватным ЧАО «Санта Украина», где еще недавно трудился Максим Дырдин, – знаковое предприятие для города, расположенного на слиянии рек Синюхи и Южного Буга. Когда-то это была швейная фабрика, на которой работало больше тысячи человек. У предприятия была развитая социальная инфраструктура – детские сады и общежитие. После обретения Украиной независимости фабрика одна из первых предприятий в городе и области была приватизирована. По словам Ирины Сычевой, работавшей в начале 90-х на предприятии экономистом и стоявшей у истоков разгосударствления, моделью приватизации избрали схему реорганизации одной из московских швейных фабрик. По этому пути пошли и в Первомайске, преобразовав фабрику в закрытое акционерное общество. – Тогда акционерами предприятия стали более семисот членов трудового коллектива, – вспоминает Сычева. Наша собеседница уточнила, что акции между сотрудниками распределили, исходя из стажа работы каждого, оклада и должности. Соответственно, акционные пакеты были у всех разные. На сегодняшний день из более, чем семисот акционеров держателями акций осталось всего 59 физических лиц и одно юридическое – киевское ООО «Гротекс». За последние двадцать лет большая часть акций оказалась у членов семьи Дырдиных. В совокупности Максим Дырдин, его отец Евгений, мать и сестра Оксана владеют пакетом более чем в 72%. Еще чуть более 10% принадлежит фирме «Гротекс», а остальные 17% распределены небольшими пакетами между 55-ю акционерами.

2019-09-11 11:20:19